Заздріть мовчки

32

Я недалекоглядна і дивна людина по своїй натурі!

Ну, тобто так вважають деякі мої знайомі. А все тому що я вважатиму за краще витратити зайві гроші на чергову поїздку куди-небудь. Так, у нас вдома непогано було б зробити ремонт, але, повірте, мій чоловік поділяє моє завзяття подорожувати не тому, що він безрукий ледар, а тому, що ми обидва вважаємо, що пізнати світ і побувати в різних країнах, набагато цікавіше і пізнавальними ремонту.

Я не хочу купувати новий телевізор, наш старий ще зовсім не старий. А нові комп’ютер і телефон нам не потрібні. Нам потрібні враження, відчуття, спогади!

А потім я чую заздрісні зітхання: «Ох, як вам класно! Ви побували в Нью-Йорку і в Амстердамі, і ще в купі місць. І знову скоро збираєтеся летіти? Пожалійте свою дитину!» А чого жаліти, наша чотирирічна дочка пищить від щастя під час кожної поїздки.

Далі йдуть закиди, що нам треба відкладати гроші на чорний день, а не витрачати всі на безглуздий відпочинок. Я рада, що ви такі завбачливі! Відкладайте на здоров’я! А я хочу жити сьогодні! Я не хочу горбатитися до пенсії, відкладаючи кожну копійку і обділяючи себе у всьому, куди я потім буду витрачати ці деньжища?

Не треба заздрити, дорікати і зітхати. Я ж не дорікаю вас в покупці чергового телевізора або у тому, що ви, заробляючи в два рази більше мене, живете як скнари. Це взагалі не моя справа, більше того, мені просто все одно.

Не те, щоб задовбали, швидше втомили.