Обережність не завадить

33

У мене є маленька дитина. Дуже активний і цікавий. І мене задовбали мантра оточуючих «від усього не вбережеш», яка, мабуть, має переконати мене взагалі ніяких заходів безпеки не робити.

Затягнути чисто символічні «з трьох палиць» перила сходів на другий поверх сіткою? Та ну, дитина ж завжди під наглядом! А мій однокласник так руку зламав, добре, що впав з проміжної площадки, зверху міг би й шию. А другий, здоровий лоб вже, зламав ногу: послизнувшись, потрапив їй між перекладин.

Затички в розетки? Що за дурощі, пальці в розетку не пролазять, сам перевіряв! Зате шпилька для волосся чудово влазить, доведено моєю подружкою. А потім забризкує розпеченим металом невдалого експериментатора, намертво вплавляясь в шкіру. Пощастило, що не в очі.

Прибирати скляні предмети подалі? Та кому вони потрібні, коли є стільки іграшок! Скажіть це ще одному моєму однокласнику, який впав на розбите їм скло (до його втручання це була кришталева ваза на скляному столику) і отримала 37 швів на спині.

Не ставити чайник на ближню конфорку? Не переверне, він важкий! Ну так, моя тітка теж так думала, тому один з моїх братів отримав опік, захоплюючий 40% тіла. Я теж не без гріха: руку по плече в дитинстві обварила.

Не даю грати з мотузками? Це ж бусики, така весела гра! Ну так, а про це у мене історія з летальним результатом є. І про падіння зі «всього лише другого поверху» теж. Тому пішли ви всі на фіг!

Якщо я можу одним простим жестом знизити шанс для безглуздого малюка стати інвалідом або загинути, я просто зроблю це. Приберу ніж, отодвину кухоль від краю, закрию нижню частину кватирки, поставлю аптечку на шафу. Задалбывайте скільки завгодно, це ні на що не вплине.