Нічна зозуля денну перекукует

101

Прочитала виливу майбутньої свекрухи і згадала своїх свекрух, що відбулися і немає.

У першого молодої людини мама була всім і вся. Він телефонував їй п’ять-шість разів на дню поплакатися і ради запитати: поїв, машина зламалася, на роботі образили. Його мати такими частими дзвінками пишалася (ах, як я для синочки важлива і дорога!) і не пропускала нагоди підтримати сынулю ще й матеріально. Все б нічого, але навіщо тоді скаржитися, що 30-річний лоб повністю несамостійний і залежний від неї морально і фінансово?

У наступного залицяльника мама (цілком самостійна жінка, добре заробляє) забирала всю зарплату і щиро дивувалася, чому це я (на той момент тільки почала працювати випускниця вузу) не годую його і взагалі до себе жити не забираю. Вибачте, моєї мізерної зарплати випускника ледь вистачало оплатити оренду кімнату і забезпечити мінімум живлення для себе. Здорового мужика забезпечувати ні можливості, ні бажання не було. Залишаються від зарплати грошей йому вистачало тільки на пиво, і брати життя у свої руки він не горів бажанням.

Нарешті, третя, законна свекруха. Я розумію, що жінка, удвох з мамою виховала єдиного-коханого-ненаглядного хлопчика, не зможе його просто так відпустити, тому трималася за можливості коректно. Пробачила істерику, яка зіпсувала мені весілля: ах, синочка, твоя зла дружина не називає мене мамою, забери мене звідси, мене тут ображають! На мою думку, мама у людини одна, та й не можу я фактично чужої мені людини мамою називати — і чоловіка не змушую так з тещею лицемірити. Намагаюся не звертати уваги на причіпки до побуті. Слава богу, живемо окремо.

— Ти готуєш не так: кубиками ріжеш, а не соломкою!

— Ти сама це готувала? Правда? Ну треба ж! Я думала, ти зовсім погана господиня!

— Чому у тебе чоловік за три роки життя погладшав?

Вибачте, годую, однією любов’ю ситий не будеш, та й гени по батькові у нього такі. Ну і що, що ви худа.

— Чоловік не повинен готувати, це жіночий обов’язок.

Подивися на свого сина, з якою гордістю він тебе пригощав особисто приготованим пловом, нехай і подгоревшим.

— Не спілкуйся з своїми подругами — спілкуйся з його друзями, а то заберуть.

Ну вже ні, якщо уведется — нехай краще це зробить зараз, а не через десять років, коли я витрачу на нього стільки часу і сил.

— Ти поводишся не так з ним, з чоловіками треба по-іншому, п’яти цілувати.

Вибачте, але поради я буду слухати від людини, чиє життя мене буде влаштовувати, а не від злісної, давно самотньої жінки.

— Дитину не так виховуєте! Як ти можеш дочку на чоловіка залишити і по справах піти?

Можу запросто, я йому довіряю і знаю, що справиться не гірше за мене.

Так ось, дорогі мами, я розумію, що вони для вас завжди діти. Розумію, що чужа жінка для вас ніколи не стане рідною і гарною, що робить все правильно і на благо вашому чаду. Розумію, що швидко забувається, як це — бути невісткою. Але раз я вас поважаю за те, що ви народили і виховали хорошого чоловіка, поважайте вибір, який зробив вами вихований син. Якщо він живе так, значить, йому це подобається і це його влаштовує. ПораЕкшн те за щастя сина.

Ні, не задовбали: нічна зозуля денну перекукует. Практично будь-якого чоловіка можна виховати під себе, було б бажання, незважаючи на думку і підступи свекрух.